біва́к — стаянка войска пад адкрытым небам, войска на прывале [Гарэцкі]

біва́к -ка́, -ку́, -ко́ў

біва́к м. НВ біва́к, бівака́, ДМ біваку́, бівако́м; мн. НВ бівакі́, бівако́ў, бівака́м, бівака́мі, бівака́х